Електронний каталог

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* ' ' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua ', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc:313) in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\web.inc on line 1036

Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc:313) in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\web.inc on line 1046
Електронний каталог

Миколаївська обласна бібліотечна асоціація

Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

База даних

Науково-педагогічної бібліотеки

Центральної бібліотеки ім.М.Л. Кропивницького

Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна

Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменко

Наукової бібліотеки МНУ ім. В. Сухомлинського

Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва

Вид пошуку:

Стандартний

Розширений

Область пошуку

Формат відображення документів:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=П27/2018/3/4<.>

Общее количество найденных документов : 16
Показаны документы с 1 по 16

Деннет, Д.
Пояснення “магії” свідомості [Текст] / Д. Деннет // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 5-12. - Бібліогр. у кінці ст.

УДК

159.922:167.2

Рубрики: Психологія--свідомість
Кл.слова (ненормированные):
реальне магічне -- свідомість -- дежавю
Аннотация: Is the view supported that consciousness is a mysterious phenomenon and cannot succumb, even with much effort, to the standard methods of cognitive science? The lecture, using the analogy of the magician’s praxis, attempts to highlight a strong but little supported intuition that is one of the strongest supporters of this view. The analogy can be highly illuminating, as the following account by Lee Siegel on the reception of her work on magic can illustrate it: “I’m writing a book on magic”, I explain, and I’m asked, “Real magic?” By real magic people mean miracles, thaumaturgical acts, and supernatural powers. “No”, I answer: “Conjuring tricks, not real magic”. Real magic, in other words, refers to the magic that is not real, while the magic that is real, that can actually be done, is not real magic. I suggest that many, e.g., David Chalmers has (unintentionally) perpetrated the same feat of conceptual sleight-of-hand in declaring to the world that he has discovered “The Hard Problem” of consciousness. It is, however, possible that what appears to be the Hard Problem is simply the large bag of tricks that constitute what Chalmers calls the Easy Problems of Consciousness. These all have mundane explanations, requiring no revolutions in physics, no emergent novelties. I cannot prove that there is no Hard Problem, and Chalmers cannot prove that there is. He can appeal to your intuitions, but this is not a sound basis on which to found a science of consciousness. The “magic” (i.e., the supposed unexplainability) of consciousness, like stage magic, defies explanation only so long as we take it at face value. Once we appreciate all the non-mysterious (i.e., explainable) ways in which the brain can create benign “user-illusions”, we can begin to imagine how the brain creates consciousness.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

Фурман, А. В.
Метатеоретична мозаїка життя свідомості [Текст] / А. В. Фурман // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 13-44. - Бібліогр.: с. 44-46

УДК

159.922

Рубрики: Психологія--свідомість
Аннотация: Пропоноване методологічне дослідження присвячене створенню оновленої версії метатеорії свідомості інтелектуальними засобами реконструювання її первинної версії (М.К. Мамардашвілі, О.М. П’ятигорський, М.Ю. Савельєва) у форматі поєднання філософського і науково-гуманітарного вимірів метатеоретизування з допомогою задіяння свідомісних і суто рефлексивних інструментальних ресурсів професійного методологування загалом і циклічно-вчинкового підходу зокрема. Логіка побудови вказаної версії, що втілена цим дослідженням, здійснена у чотири тематично центрованих й концептуально оформлених етапи або вчинкові такти миследіяння.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

Гусельцева, М.
Свідомість як проблема психології: постнекласична інтерпретація [Текст] / М. Гусельцева // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 51-64. - Бібліогр.: с.64

УДК

159.922

Рубрики: Психологія--свідомість
Кл.слова (ненормированные):
некласична раціональність -- постнекласичний ідеал раціональності -- трансдисциплінарність
Аннотация: Зміст парадигми свідомості у психології змінювався разом зі зміною ідеалів раціональності. В класичній психології свідомість була тотожною психіці, її вивчали як відокремлену реальність з допомогою запозиченої з природознавства методології. У некласичної психології проблема свідомості перебувала на периферії психологічних досліджень, а методологічні стратегії, що дозволяють досліджувати суб’єктивну природу свідомості, мали латентний розвиток. Поворот до феномену свідомості стався на постнекласичному етапі розвитку психології. Він сформувався під впливом глобальних соціокультурних трансформацій сучасності, а також на підґрунті досягнень когнітивістики і нейронауки. У світлі постнекласичного ідеалу раціональності виявилася плинна, лабільна, процесно неперервна, надскладна і багатовимірна природа свідомості, а її вивчення вимагало пошуку нових дослідницьких стратегій. На постнекласичному етапі знову актуальною стала проблема розкодування свідомості як суб’єктивної реальності. Однак ця проблема не могла бути вирішена виключно в рамках когнітивних підходів і досягнень нейронауки. Постнекласичне трактування свідомості передбачало трансдисциплінарність (що дозволяє поєднати природничі та соціогуманітарні підходи до феномену свідомості), процесність перебігу і багатовимірність, антропологічний принцип (що вимагає вивчати свідомість безвідривно від людини в цілому), контекстуально (зважати на зміни свідомості в культурно-історичних і соціокультурних контекстах) і суб’єктивність. У сучасній постнекласичній інтерпретації свідомість (як і психіка в цілому) постає як складна самоорганізаційна система, а також як реальність особливого ґатунку – суб’єктивна, динамічна, багатовимірна. Одним із важливих методологічних ресурсів постнекласичного ідеалу раціональності є трансдисциплінарність дослідження феномену свідомості. А це означає, що конструктивну роль у розкритті суб’єктивної природи свідомості і вивченні її культурно-історичної мінливості відіграє гуманітарна методологія, реалізована, зокрема, в лоні принципів, настановлень і нормативів культурно-аналітичного підходу.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

Савченко, О.
Свідомість і рефлексія у базисі психологічного теоретизування [Текст] / О. Савченко // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 67-85. - Бібліогр.: с.85-86

УДК

159.922

Рубрики: Психологія--свідомість
Аннотация: У роботі запропонований базис, утворений двома факторами як оргтехнологічними засобами миследіяльності (парадигмальність та характер центрованості уявлень стосовно психіки), який дозволяє систематизувати, упорядковувати психологічні концепції, розроблені у різних методологічних напрямах психології, співвідносити їх у межах визначених орієнтирів. Локус центрованості розглядається як один з головних факторів, що стимулює трансформацію парадигм через переміну поглядів стосовно причинності психічних явищ. Розглянуті три основні форми раціональності: класична, некласична та постнекласична парадигми, та чотири фокуси центрованості пояснень стосовно причин психічних явищ, а саме: органоцентровані, енвайроцентровані, соціоцентровані та нонцентровані системи. Воднораз на засадах категорійного аналізу співвіднесено зміст понять “свідомість” та “рефлексія” у діалектично зорієнтованій радянській та когнітивній психологіях, тобто в тих підходах, які пройшли шлях трансформації парадигматики від класичної “нормальної” науки, заснованої на природничо-наукових засновках, до постнекласичного типу раціональності (переважання нормативів гуманітарних наук) через проміжну ланку неокласичної парадигми. Здійснений детальний опис класичного етапу розвитку психологічних концепцій та виокремленні дві основні лінії розвитку розуміння свідомості: 1) від результуючого аспекту роботи мозкових структур до якісного атрибута активності суб’єкта (радянська психологія); 2) від ізольованого етапу обробки інформації до засобу регуляції й контролю функціонування різних частин психіки (когнітивна психологія). Формування внутрішнього ментального простору або внутрішнього плану дій є спільним етапом розвитку уявлень про свідомість у цих наукових школах. Найбільші розбіжності двох підходів виявлені у домінуючих настановленнях на аналіз вторинної відображувальної природи свідомості у радянській психології і вторинної регулятивної функції свідомості у когнітивній науці. Крім того, виокремленні розбіжності у розумінні місця та ролі рефлексії в організації та реалізації свідомої діяльності суб’єкта. Для радянської психології характерна наступна трансформація уявлень про рефлексію: “атрибут свідомості – механізм свідомості – чинник розвитку свідомості – ознака внутрішньої активності нарівні зі свідомістю”. Трансформацію моделей рефлексії у межах когнітивного підходу відображає схема: “режим функціонування свідомості – форма активності свідомості – рівень свідомості – метастан контролю свідомості”. Проведений аналіз доводить ефективність застосування базисів як основи методологічно компетентного теоретизування, оскільки вони дозволяють оптимізувати систематизацію великого обсягу інформації за обраними критеріями.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

Болтівець, С.
Свідомість новонароджених і немовлят: від задатків до показників розвитку [Текст] / С. Болтівець, О. Гончар, Л. Уралова // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 90-98. - Бібліогр.: с. 99-100

УДК

159.923.2

Рубрики: Психологія особистості--свідомість новонароджених
Кл.слова (ненормированные):
організмічні задатки -- нейросонографія -- психофізичні можливості -- фізикальна реалізація -- розвиток свідомості
Аннотация: Дослідження висвітлює досвід методологування у сфері психології, що належить до теоретичних засновків свідомості людини в онтоґенезі й охоплює психофізичні виміри її буттєвості і життєвого функціонування. Висвітлено особливості генетично первинних форм розвитку людської свідомості, ґрунтуючись на організмічних задатках як можливостях майбутнього психофізіологічного самоздійснення новонароджених і немовлят. Наведено понятійне визначення свідомості, яка сутнісно полягає у спільному усвідомленні себе, а отже співвіднесенні себе із власним життям, що становить загальну для всіх живих істот місію виживання-творення. Показано, що виникнення свідомості – це шлях ранньовікового розвитку людського організму, онтоґенез якого розпочинається асигніфікованим періодом безмовності.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

Шевченко, Н.
Розвиток професійної свідомості психолога: від концепції О.М. Леонтьєва до авторської моделі [Текст] / Н. Шевченко // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 103-109. - Бібліогр.: с.109-110

УДК

37.015.3:378.4(477)

Рубрики: Професійна свідомість--психолог
Кл.слова (ненормированные):
професійна свідомість практичного психолога -- професійні смисли -- особистісні сенси -- чуттєвий зміст
Аннотация: У статті обґрунтовано і подано структурну організацію та специфіку функціонування ПС практичного психолога. Професійна свідомість витлумачується як важлива категорія, що відображає сутність процесу фахового становлення та особистісного розвитку людини як суб’єкта суспільних взаємостосунків. У реалізованому автором підході, методологічним підґрунтям якого є концепція свідомості О. М. Леонтьєва, ПС розглядається у рамках єдності трьох компонентів – значення, сенсу (смислу), чуттєвої тканини, тому в дослідженні проаналізовано їх змістове наповнення. Як форма свідомості особистості ПС утворює не значення взагалі, а поняттєво-категорійний апарат тієї сфери знань, що належить до певної професії. Вона також зорганізовує професійні сенси, які знаходять своє вираження у професійних мотивах, інтересах, котрі виявляються у постановці професійних цілей, тоді як чуттєва тканина характеризується особливістю сприйняття реальності суб’єктом праці. Визначено, що змістова мозаїка трикомпонентної структури свідомості практичного психолога охоплює взаємопроникнення особистісних і суто професійних умов, а саме: значення, що виражаються психологічними поняттями й категоріями; сенси, які втілюються в інтересах, мотивах і цілях діяльності; чуттєвою тканиною, котра містить особливості сприйняття реальності, яка виникає у просторі професійної взаємодії “клієнт – психолог”. Доведено, що функціонування ПС практичного психолога відбувається через реалізацію трьох провідних процесів – розуміння, інтерпретації, об’єктивації. Охарактеризована специфіка функціонування вказаної свідомості, яка відбувається на трьох рівнях: розуміння запиту і логіки життєактивності клієнта, тобто відтворення образу його життя з усіма симптомами та специфікою; інтерпретація життєвого світу клієнта – креативна розумова дія, яка ґрунтується на власному самостійному тлумаченні фахівцем психологічних особливостей клієнта (передусім способу життя, системи цінностей, патернів поведінки); об’єктивація специфіки клієнтського запиту за допомогою професійних знань – опосередкування всього матеріалу, реалізація породжувальної функції свідомості.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

159.923.2
Т 65

Трач, Р.
“Знайти себе” і “бути вірним собі” як вектори самопізнання [Текст] / Р. Трач // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 112-118. - Бібліогр. у кінці ст.

УДК

159.923.2

Рубрики: Психологія особистості--самопізнання
Кл.слова (ненормированные):
переживання -- автентичність -- особиста автономія -- самореалізація особистості
Аннотация: У статті самопізнання розглядається як одна з атрибутивних властивостей розвиткового функціонування свідомої здатності людини бути присутньою у світі. Йдеться про розуміння особистості як про шарову побудову: у підґрунті перебуває “емоційно-динамічне єство” (Г. Сковорода) чи “організм” (К. Роджерс), тобто наші потяги, прагнення й пов’язані з ними емоції; і над ним поверх когнітивно-вольову “особисту надбудову” (Ф. Лерш), свідоме “Я”. Наші переживання є автентичними (справжніми), коли те, що переживається у підґрунті особи (“живіт“,“серце“), не відшовхнуте від нашої особистої надбудови (“розум“, “воля“), як це стається у фройдистських витісненнях, а навпаки, людина дає собі звіт того, що там діється, й керується цим у своїх рішеннях і висловах. Витіснення “підвалу” із поля наших переживань веде до нещирості, брехні самому собі (Ж-П. Сартр), й у крайніх випадках – до неврозу та психозу. Особистісно центрована психотерапія Карла Роджерса допомагає людині “знайти себе“, прислуховуватись до свого “організму” і помалу рухатись у напрямку до “повно функціональної особистості”. Йдеться про стиль життя, у якому людина відкрита до своїх глибинних переживань і бере їх до уваги у своїх рішеннях та поведінці. Поняття “повністю функціонуючої особистості” подібне до концепції самоактуалізаційної особи А. Маслова.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

Савчин, М.
Моральне здоров’я особистості як предмет психологічного пізнання [Текст] / М. Савчин // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 120-129. - Бібліогр. у кінці ст.

УДК

159.923.2

Рубрики: Психологія особистості--моральне здоров'я
Кл.слова (ненормированные):
моральна сфера -- моральне нездоров'я -- мораль духовної природи -- мораль соціальної природи -- умовні моральні цінності
Аннотация: У статті здійснено історичний аналіз трактування в гуманітарних науках моральності особистості взагалі та у її відношенні до духовного і до проблематики морального здоров’я зокрема. Констатується невизначеність щодо проблеми моральності людини в етичній думці античності, що привела до морального песимізму. Стверджується, що на сучасному етапі традиційно вивчення морального здоров’я особистості здійснюється переважно із соціологічного, психосоціального і загальнопсихологічного підходів, які не становлять глибинного смислового узмістовленні мотиваційного поля моральної поведінки та її стійкості. Аргументується, що автентична моральність індивідуальна, нерегламентована й абсолютна. Викладаються методологічні і теоретичні засади психологічного вивчення морального здоров’я особистості у контексті духовної парадигми, аналізуються емпіричні факти прояву даного феномену. Зазначається, що моральне здоров’я як складова сили та енергії людини перебуває у синергетичній взаємодії з її духовним, соціальним, психологічним, психічним та соматичним здоров’ям. Висновується, що повноцінне моральне здоров’я стосується володіння особистістю духовними здатностями вірити, любити, творити добро і боротися зі злом, уреальнювати свободу та відповідальність. Детально розглядається феномен морального нездоров’я, що виявляється в орієнтації особистості на моральність соціальної природи, у володінні неусвідомленими неавтентичними моральними феноменами, в наявності конфліктів у моральній сфері особистості між усвідомленими й неусвідомленими утвореннями, в егоїстичній спрямованості спонукальної сфери, в обстоюванні деструктивних умовних моральних цінностей, що спричинені дією психологічних механізмів функціонування нездорового Я. Обґрунтовується, що в основі морального здоров’я особистості є автентичні духовні цінності, розвинуте моральне Я, моральна самосвідомість, моральний ідеал. Викладаються перспективи дослідження даного проблемного контексту актуалізованого поля психологічного упредметнення.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

Ревастевич, І.
Особистісна адаптованість як багатопараметричне психодуховне утворення [Текст] / І. Ревастевич // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 132-142. - Бібліогр. у кінці ст.

УДК

159.9

Рубрики: Психологія особистості--Соціальна адаптація
Кл.слова (ненормированные):
особистісна адаптованість -- соціальна адаптивність -- адаптація особистості -- соціально-психологічна адаптація
Аннотация: Дослідження висвітлює теоретичні уявлення щодо розуміння природи та особливостей соціально-психологічної адаптації особи до світу. У статті розглянуто сутнісне змістове наповнення двох рівнів функціонування адаптації – соціального і психічного. Доведено, що соціальний рівень пристосування окреслює взаємодію людини з оточенням, відтак відбувається соціальна адаптивність суб’єкта до зовнішнього світу і соціальна адаптивність особистості у складноструктурованому вітакультурному просторі. Психічний рівень передбачає виокремлення особи як психодуховної субсистеми (А.В. Фурман), де відбувається особистісна адаптованість до внутрішнього психічного виміру та особистісна адаптованість у власному психодуховному світі. Аргументована виняткова роль у пізнанні соціально-психологічної адаптації типологічного методу в контексті вітакультурної методології, суть якого полягає в тому, що за кожним із запропонованих понятійних фіксацій адаптаційної активності закріплюється специфічне категорійне поле, котре й задає сферу їх застосування. Розробка вказаного підходу і чітке виокремлення його методологічних засновків уможливлює виділення домінуючих індикаторів свідомості на різних рівнях суб’єктивного досвіду: у сфері несвідомості – трансфінітного Я, у підсвідомості – іманентного Я, у свідомості – Я-концепції, у трансцендентності – інтуїтивного Я або Самості.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

10.

Гірняк, А.
Деталізація психолого-педагогічного змісту етапів модульно-розвивальної взаємодії [Текст] / А. Гірняк // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 146-151. - Бібліогр. у кінці ст.

УДК

159.922:378.147

Рубрики: Психологія розвитку
Кл.слова (ненормированные):
модульно-розвивальна система навчання
Аннотация: У статті здійснено деконструкцію і деталізацію психолого-педагогічного змісту етапів модульно-розвивальної взаємодії задля досягнення їх функціональної інтегративності та оргструктурної наступності як цілісного циклу, що проективно розгортається у вигляді інноваційної освітньої технології. Зміст дев’яти етапів указаної взаємодії (чуттєво-естетичний, настановчо-мотиваційний, теоретично-змістовий, оцінювально-смисловий, адаптивно-перетворювальний, системно-узагальнювальний, контрольно-рефлексивний, духовно-естетичний, спонтанно-креативний), що згруповані у відповідні чотири періоди (інформаційно-пізнавальний, нормативно-регуляційний, ціннісно-рефлексивний, духовно-креативний), розкривається через психологічний аналіз запропонованих 23-х відповідних параметрів: психодидактична мета етапу, зміст паритетної освітньої діяльності, провідний спосіб психологічного впливу, класи соціально-психологічного оргвпливу, стиль освітньої взаємодії, провідні психологічні механізми, аспекти освітнього спілкування, різновиди обміну, квінтесенція пошуково-розвивальної міжсуб’єктної взаємодії, освітній результат, сфери умов розгортання полімотивації, полімотивація освітньої діяльності на кожному з етапів взаємодії, рефлексія у структурі модульно-розвивального процесу, психодидактичні інструменти налагодження продуктивної взаємодії, механізм дії процесних циклів, рейтинг сфер змістового модуля, домінанти суб’єктивного потенціалу, образи суб’єктивної реальності, форми причетності особи до творення соціокультурного досвіду, а також відповідність періодів модульно-розвивальної взаємодії певним компонентам особистісної адаптованості, структурним складовим учинку, конкретним видам рефлексії та структурним компонентам позитивно-гармонійної Я-концепції
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

11.

Lypka, M.
Peculiarities of the mutually caused development of personality self-consciousness and Self-concept [Текст] / M. Lypka // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 154-160. - Бібліогр. у кінці ст.

УДК

159.923.2

Рубрики: Психологія особистості--самосвідомість
Аннотация: У статті висвітлено особливості холістичного розвитку самосвідомості, Я-концепції та самооцінки як діалектичного взаємодоповнення категорій загального, особливого та одиничного в осередді психодуховного життя особистості. При цьому самосвідомість розглядається як цілісне психічне новоутворення, яке онтогенетично виникає пізніше свідомості і суть якого полягає в самоусвідомленні. Динамічним центром свідомості є Я, що керує поведінкою, спілкуванням та вчинками людини, а центральним утворенням самосвідомості – Я-концепція, що становить систему уявлень (Я-образ), ставлень (Я-ставлення), дій (Я-вчинок) взаємозалежну сукупність установок особистості, які спрямовані на саму себе. Доведено, що самооцінка являє собою “клітинку” самосвідомості, сутнісно відображає цінність та значущість, котрі особа приписує собі. Здійснено конструктивний аналіз трьох етапів розвитку самосвідомості, які виокремив німецький філософ Г. В. Ф. Геґель, – одинична, особлива і загальна виміри самосвідомості. Встановлено, що на особистісному рівні самосвідомість у структурному співвідношенні становить єдність чотирьох сторін котрі зумовлені вчинками людини: пізнавальної (самопізнання), емоційно-ціннісної (самоставлення), психорегуляційної (саморегуляція), рефлексивної (самоусвідомлення).
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

12.

Саннікова, О.
Континуально-ієрархічна модель особистості [Текст] / О. Саннікова // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 166-176. - Бібліогр. у кінці ст.

УДК

159.923

Рубрики: Психологія особистості--модель особистості
Кл.слова (ненормированные):
структура особистості
Аннотация: В аналітичному дослідженні запропонована континуально-ієрархічна модель структури особистості, що витлумачена як макросистема, яка утворюється з різнорівневих, взаємозалежних підсистем із самобутніми психологічними характеристиками. Щонайперше виокремлено формально-динамічний, змістовно-особистісний і соціально-імперативний рівні розвиткового функціонування особистості, котрі поєднують дві зони перетину відповідно – якісних характеристик та особистого досвіду. До першого рівня, що передує розвитку інших, відноситься сукупність усіх властивостей, що відображають динаміку, перебіг, активність психічних явищ та індивідні властивості конституційного складу. Другий рівень охоплює власне особистісні риси: систему цінностей, спрямованість, потребо-мотиваційну сферу, атитюди тощо, третій – містить клас характеристик, спричинених долученням особистості до різноманітних соціальних зв’язків і зумовлених упливом реального суб’єктного довкілля, соціальних норм, культурних традицій на її індивідуальність. Теоретичне вирізнення окремих підсистем засновано на логіко-методологічній процедурі диференціації, тоді як їх взаємодія через суміжні зони уможливлена на засадах процедури інтеграції. Відтак авторська структура особистості реалізує принципи і нормативи системного підходу як багаторівневої і полімодальної метасистеми із плетивом компонентів, котрі холістично співдіють між собою. Водночас підтверджено значний евристичний потенціал пропонованої теоретичної моделі при дослідженні емоційності як системної властивості особистості, що не обмежена тільки темпераментальним рівнем її розвиткової організації (передусім модальністю і знаком домінуючих емоцій), а й суто особистісним (ціннісно-смисловою сферою, піковими переживаннями, пристрасністю у стосунках з іншими, ситуаційною ритмікою хвилювань тощо).
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

13.

Роменець, В.
Виховання творчих здібностей у студентів [Текст] / В. Роменець // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 178-221. - Бібліогр. у кінці ст.

УДК

159.924:37.015.31

Рубрики: Творчі здібності--студенти
Кл.слова (ненормированные):
творчість -- популярна форма науки -- ідеал ученого -- теоретична свідомість -- практичний інтелект -- наукова робота студентів -- проблема творчості
Аннотация: У публікації із психологічних, наукознавчих і педагогічних позицій висвітлюється одна з найактуальніших проблем вищої школи – шлях до наукової творчості майбутнього фахівця. Запропоновано спосіб розв’язання цієї проблеми, що діяльно охоплює чотири дослідницькі такти авторського пізнавального пошуку: спочатку описані проблематика, предметне поле і пояснювальні можливості психології творчості як нового дисциплінарного напряму розвитку психологічної науки та аргументовано буттєвий сенс творчості; потім у взаємодоповненні розглянуто наступність умотивовано поетапного – від подиву та інтересу до ідеалу вченого і внутрішнього вчинкового поривання – входження юної особистості у винятково складну за багатопредметною глибиною та інтелектоємну сферу науки, з одного боку, і в разі належного опанування її формами, методами, засобами і процедурами вмілого поєднання в особистій дослідницькій діяльності теоретизування й експериментування, категоризації і фактизації, інтерпретації та об’єктивування, актуалізації потенціалу теоретичної свідомості і використання ресурсних здібностей практичного інтелекту – з іншого; далі змальовано деталізовану психодидактичну картину формування здібностей університетської молоді до наукової творчості, що містить концептуальні, діагностичні, психорозвивальні і суто педагогічні аспекти оптимізації умов та особливостей перебігу творчого процесу, виявляє послідовність найважливіших форм науково-пошукової роботи студентів, а саме складання бібліографії, реферування першоджерел, висунення наукової проблеми та її аргументування, підготовку плану і програми дослідження, вибір його методики і розкриття гіпотези, опрацювання теоретичної системи викладу експериментального матеріалу; нарешті доступно проаналізовано найінтимніші механізми передачі соціального досвіду та виховання творчих здібностей у системі “вчитель – учень”, де перший становить живу розкриту лабораторію думок винахідництва, тоді як другий не тільки привласнює образ думок навчителя, а й стає оригінальним у своїй своєрідності самостійно бачити проблеми й віднаходити адекватні способи їх розв’язання. Відтак реалізовані автором такти пізнавальної творчості розкриті за логіко-структурною схемою вчинку в наступності його ситуаційного, мотиваційного, діяльного і післядіяльного компонентів або ліній самотворення, котрі яскраво характеризують завершений цикл самозростання особистісної зрілості та неповторної індивідуальності автора-творця. Наповнюючи учинковим змістом власний творчий життєвий шлях і створюючи досконалий продукт пізнавальної творчості – своєрідну психологічну граматику виховання творчих здібностей молоді, він водночас рефлексивно програмує ситуацію наснаження до творчості і входження у смислове поле реінтерпретації текстових фрагментів кожного, хто наважиться втілити намір опанувати змістом цієї ґрунтовної наукової праці. Тут читач також знайде поради щодо того, як оптимально поєднати теоретичні й практичні аспекти пошукової роботи, оригінальність і комунікацію у лоні трансдукційних (взаємоперехідних) зсувів від суб’єктивно-психічного до матеріально-речового і навпаки, як домогтися, щоб категорійний план дослідження трансформувався у реальний план досліджуваних подій, щоб зародилася й зміцніла здатність бачити проблеми та адекватно витлумачувати дослідницькі етапи розвитку творчого процесу, нарешті як поставити науковий експеримент, обробити одержані під час експериментування дані та сформулювати теоретичні висновки з них.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

14.

Лучко, М.
Психологічна допомога сім’ям за складних життєвих обставин [Текст] / М. Лучко, Т. Надвинична // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 224-231. - Бібліогр. у кінці ст.

УДК

159.98

Рубрики: Прикладна психологія--допомога сім'ям
Кл.слова (ненормированные):
складні життєві обставини -- психологічна допомога -- психологічна грамотність
Аннотация: У статті розкрито засадничі положення психологічної допомоги сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Проаналізовано та доведено, що до основних індикаторів, за якими визначають кризовий стан таких родин, належать важке фінансове становище, загальна соціальна дезадаптованість, гострі конфліктні ситуації між подружжям, непорозуміння між батьками і дітьми, моральне і фізичне насилля, безвідповідальне батьківство, різноманітні девіації тощо. Проте ці індикатори – лише наслідок невирішених особистісних проблем, незнання та невміння розв’язувати складні життєві завдання чоловіком і дружиною, котрі перебувають у шлюбі. Відповідно до цього запропоновано переглянути загальноприйняту модель роботи із такими сім’ями, зокрема ту складову, яка стосується надання психологічних послуг її членам. Відтак детально проаналізовані різноманітні варіанти залучення широкого кола фахівців, котрі оптимальним чином спроможні посприяти вирішенню існуючої низки проблем зазначеного суспільного формату. При цьому підкреслюється важлива роль різноманітних неурядових організацій та благодійних фондів, які надають не лише посильну фінансово-правову, а й соціально-психологічно допомогу сім’ям, які потрапили у скрутні умови життя. Основна увага при цьому зосереджується саме на підвищенні рівня освіченості та компетентності серед малозабезпечених та соціально незахищених верств населення. Зазначено, що достатня обізнаність громадянина щодо тих чи інших психічних процесів, які супроводжують процес формування і розвитку особистості, можуть значно знизити ризики виникнення різноманітних проблем індивідуального та міжособистого характеру і здатні попередити системні дезадаптаційні процеси, які стосуються усіх членів такої родини, особливо тих, хто причетний до виховання юного покоління. На матеріалі емпіричних даних, отриманих під час зреалізування розробленої авторської програми психологічної допомоги сім’ям, члени яких переживають життєві труднощі, доведена наявність взаємозв’язку ступенів їхньої психологічної грамотності із відповідними рівнями особистісної адаптованості та антифрустрованості.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

15.

159.9.072.592:658.5
Ф 95

Фурман, А.
Раціонально-психологічні організованості медіа-проектної діяльності [Текст] / А. Фурман, Д. Фурман // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 234-248. - Бібліогр.: с.248-249

УДК

159.9.072.592:658.5

Рубрики: Медіа-проектна діяльність
Кл.слова (ненормированные):
кастинг-менеджер -- медіа-проект -- методи підбору персоналу -- метод експертних оцінок
Аннотация: На сучасному етапі розвитку медіа-індустрії зростають вимоги до претендентів на участь у проекті, що визначає потребу якісного покращення усієї системи підбору кадрів. Одним із важливих напрямків вирішення цього завдання є розвиток і вдосконалення системи роботи організатора кастингу в напружених і лімітованих умовах всього проектного забезпечення. Основне призначення чинного пошукування полягає у віднаходженні базових рис-якостей, характеристик особистості фахівця з відбору персоналу, в їх оформленні у чітку систему профільних орієнтирів, яка б дозволила з високим рівнем достовірності вказувати на їхнє ефективне впровадження саме на тлі здійснення певного медіа-проекту. Організація масових заходів у галузі шоу-програм чи медіа-контенту, основними характеристиками якого є гнучкість, мінливість, висока інноваційна динаміка, диктує нові вимоги до претендентів на робочі місця і вимагає високого рівня компетенцій від кастинг-менеджера. Найактуальнішими серед них є: готовність до постійної самоосвіти, модернізація і застосування новітніх технічних засобів, підвищення професійної кваліфікації, ділова комунікація, використання нестандартних підходів до вирішення ситуаційних задач; здатність до прийняття відповідальних рішень, актуалізація критичного мислення, вміле керівництво власною поведінкою і діяльністю; компетентна робота з різними джерелами інформації; ефективна поведінка в конкурентному середовищі чи стресогенних умовах. Низка професійних властивостей фахівця з відбору персоналу зводитися до чотирьох основних миследіяльнісних функцій: планування, організації, мотивування, контролю, а також до двох об’єднувальних або додаткових призначень – ухвалення рішень та безпосередньої комунікації. Аналітичне їх осмислення ставить шерег вимог до кастинг-менеджера, що унаявлюються у системі принципів, методів, способів і процедур гармонійного поєднання актуалізованої теоретичної свідомості, рефлексивного мислення і конкретної повноцінної діяльності із первинної підготовки, організації та реалізації цілей та основних задумів медіа-проекту.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

16.

Верещак, Є.
Порадник із Сонма (До 90-річчя від дня народження Ю.З. Гільбуха) [Текст] / Є. Верещак // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 251-256

УДК

159.9(091)(477)

Рубрики: Історія психології--персоналії
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей